Рене Маґрітт — містичний реаліст

  Часто життя художника схоже на стихію — воно уривчасте, коротке і повне фатальних подій. Це уявлення настільки закоренилося, що митців важко сприймати по-іншому. Але у кожному правилі є свій Рене Маґрітт. Він не мав десятка коханок, не був героєм світських заходів і не епатував публіку задля підтримки статусу. Маґрітт просто жив, творив та чаклував. Бо по-іншому його мистецтво не назвати.

Дитинство і кохання з першого погляду

Рене Маґрітт (1898-1967) народився у бельгійському містечку Лессін. Його батько був комерсантом і торговцем тканинами, мама — модисткою. Справи родини Маґрітт йшли вгору: тато започаткував бізнес з продажу олії та розбагатів. Тоді сім'я переїхала до власного будинку місто Шатле.  

Після переїзду мама Рене намагалася покінчити життя самогубством, а згодом її тіло знайшли в річці. Рене Маґрітт згадував, що єдиним його відчуттям була гордість від кількості уваги та співчуття. У той період він почав малювати, а живопис був єдиним предметом, який йому вдавався. На творчість його надихнув художник, якого Рене випадково побачив за роботою. Він гостював на літніх канікулах у бабусі. Поряд з будинком було закинуте кладовище зі старовинною церквою, де хлопчик любив гратися. Там він спостерігав за художником і згадував, що живопис здавався йому якоюсь магією, а художник —  наділеним чарівною силою. 

Після Першої світової війни, Рене покинув школу і переїхав до Брюсселю. Він оселився поруч Королівської Академії мистецтв і в 17 років розпочав там навчання. Але за 2 роки покинув школу та приєднався до новоствореної групи дадаїстів. У 21 його забрали в армію, де він продовжував малювати та знайшов дружину, Жоржетту Берже. Коли у батька Рене почалися фінансові проблеми, син влаштувався дизайнером на фабрику шпалер та захоплювався кубізмом й футуризмом.

“Три оголені в інтер'єрі”, Рене Маґрітт, 1923

На шляху до сюрреалізму

Ще на початку 20-х років Маґрітт працював у стилі кубізму, видавав дадаїстський журнал та  працював над книгою про абстракціонізм. Усе змінилося, коли він побачив картину Джорджіо де Кіріко “Пісня любові”. Він захопився новим баченням живопису та предметами, які стали більш віддаленими та об'єктивними. Вже у 1925 році у його творчості з'явилися риси, за які його полюбить весь світ.

“Пісня любові”, Джорджіо де Кіріко. 1914

Так розпочався новий етап творчості. Рене Маґрітт почав писати предмети з ретельною деталізацією. Роботи митця стали мінімалістичними, прямолінійними та без конкретних персонажів. Нова манера нагадувала плакати, а першою сюрреалістичною роботою на думку Маґрітта стала “Загублений жокей”.

“Загублений жокей”, Рене Маґрітт. 1926

У цьому ж році він використав новий прийом — малював предмети, які поступово перетворювалися у щось інше, як на картині “Відкриття”, де жінка перетворюється у дерев'яну скульптуру. Метаморфози стануть візитівкою художника, але цими творчими експериментами він не обмежиться.

Попри постійні пошуки й цікаві рішення, паризька група сюрреалістів не визнавала митця та й взагалі ігнорувала його існування. Усе змінилося, коли Маґрітт познайомився з Сальвадором Далі, який написав статтю про картину “Зрадницькі образи”. Після цього Рене ненадовго налагодив відносини із сюрреалістами. Але їх співпраця обірвалась, коли родина Маґріттів відвідали вечірку Анрі Бретона. Він був затятим атеїстом, і побачивши на шиї Жоржетти хрестик, попросив його зняти. Жінка відмовилася і разом з чоловіком покинула вечірку. Сам Рене Маґрітт ніколи не намагався бути причетним до групи сюрреалістів і не любив, коли його стиль назвали сюрреалізмом та акцентував, що його роботи — це магічний реалізм.

Рене Маґрітт та Жоржетта Берже

Сліпі “Закохані”

У 1928 році він створив ще один фірмовий знак — людей із замотаними тканиною головами.

Закохані”, Рене Маґрітт. 1928

Знаменита картина “Закохані” має дві версії. На першому полотні чоловік і жінка злилися в поцілунку. Існує кілька значень походження ідеї. Перша — сюжет з  прихованими обличчями навіяла дитяча травма, пов’язана з трагічною загибеллю матері, яка втопилася у річці. Коли тіло знайшли, голова жінки була замотана тканиною.

За другою версією, персонажі піддалися сліпій пристрасті, яка позбавляє здатності об’єктивно мислити й помічати очевидне. Однак Магрітт не просто закрив очі, він замотав їм голови та підтвердив вислів, що люди “втратили голову від кохання”.

Друга версія “Закохані”, Рене Маґрітт. 1928

У другій версії “Закоханих” художник змінив фон: дія першої картини відбувається в закритому просторі, тут же пара показана просто неба. Відтак змінився настрій картини: пристрасть і емоції змінилися на умиротворення і спокій.

Тепер персонажі статичні, вже не дивляться один на одного, а на глядача, ніби намагаються щось сказати. Але ми досі не можемо розпізнати їх, вони безосібні. Можливо, так художник хотів показати суть справжнього кохання: людина, яка пізнала любов вже не потребує очей, адже бачить і відчуває світ набагато глибше. 

Здогадок і варіацій цих картин є ще багато, але як зізнавався сам Маґрітт, його завдання — змусити глядача задуматися. Тому картини митця іноді нагадують ребус. Але проблема в тому, що вони не мають правильної відповіді чи логічних пояснень, кожен бачить свою правду.

Геній метаморфоз

За своє життя художник експериментував з різними прийомами, але ідея прихованого залишалася головною у творчості. Він вважав, що таємне, невидиме трансформується у пристрасть, тому кожна його робота була новою серією загадок, що підживлювало інтерес аудиторії. 

У 1927 році він почав використовувати метаморфози та помічав у речах новий потенціал. Предмети на картинах отримували нове, неочевидне значення. Одна з таких робіт — “Колективний винахід”, або ж русалка навпаки, з людськими ногами та головою риби. І знову від глядача приховують обличчя, чим і підсилюють інтерес до незвіданого.

“Колективний винахід”, Рене Маґрітт. 1934

У пізніх роботах Маґрітт продовжив тему метаморфоз та експериментував з масштабами та матеріалами предметів. Так він прийшов до ідеї помістити яблуко в кімнату або пустив у політ кам'яного птаха.

Якось художник прокинувся і йому здалося, що у клітці замість птаха було яйце. Він одразу помітив спорідненість і логіку між двома предметами та почав шукати зв'язок і в інших об'єктах. Рене порівнював ці роздуми з вирішеннями теореми та говорив, що більше не фантазує, а “займається теоремами”.

“Ясновидіння”, автопортрет. Рене Маґрітт. 1936

Сьогодні Рене Маґрітт отримав другу хвилю слави. Його ідеї можна зустріти на вулиці, на одязі, на стінах дорогих вілл снобістів-колекціонерів та в студентських гуртожитках. Маґрітт навчив нас шукати інше значення, не засліплюватися коханням та поринати у нього з головою, шукати логіку там не вона відсутня і фантазувати, незважаючи ні на що.

Art for Life в Instagram www.instagram.com/artforlifeplatform/

Art for Life у Telegram t.me/artforlifeplatformtg

Корпоративні програми Art for Life для бізнесу arts4life.net/artforbussiness