Казимир Малевич — художник без кордонів

“Автопортрет”, Казимир Малевич, 1933

Труднощі з дослідженням творчості Казимира Малевича починаються від моменту, коли потрібно визначити його громадянство. Польське ім'я ніби каже — а що ж тут незрозумілого? Дитинство в Україні запевняє: ні, тут він почав вивчати ремесло та сформувався як особистість, його душа однозначно жовто-блакитна. Хоча зрілість і останні дні життя провів у Росії. Але чи потрібно нав’язувати кордони для людини, яке все життя їх руйнувала?

Казимир Малевич експериментував з різними стилями: імпресіонізмом, неопримітивізмом, кубізмом. Однак жоден з них не вивільняв свободи думки митця, а навпаки, сковував її. Тому він вирішив створити власний напрямок та показати новий погляд на реальність. Як йому це вдалося — у нашому новому матеріалі.

Шлях до творчості

Фото Казимира Малевича (бл. 1900 року)

Казимир Малевич (1879-1935) народився у Києві, в родині шляхтича Северина Малевича. Він познайомився з живописом у 1889 році, коли батько взяв його на щорічну ярмарку в Києві. Там Малевич молодший вперше побачив олійний живопис  і відтоді вирішив, що стане художником. 

Батько був проти нового хобі та хотів, щоб син продовжив сімейну справу та навчався в аграрному училищі. Але мати підтримала Казимира і навіть купувала йому фарбу. Пізніше Казимир Малевич вступив у Київській школу малювання Миколи Пимоненка.

Згодом родина Малевичів переїхала до Москви, тому з 1906 по 1910 роки Казимир займався у московській художній студії та презентував свої роботи на перших виставках: «Московського салону», петербурзького «Союзу молоді» та «Синього вершника» в Мюнхені. 

Формування стилю

У Москві художник відвідував студію Федора Рерберга, де вивчав історію живопису та експериментував з художніми техніками. У цей період він написав експресіоністичний “Портрет невідомої з сім’ї художника”, авангардного “Садівника” та навіть релігійну роботу “Плащаниця”.

Садівник”, Казимир Малевич, 1911

Згодом Малевич створив першу селянську серію. Серед ранніх полотен: “Жниця”, “Косар”, “Селянка з відрами та дитиною”. Картини були виконані у стилі неопримітивізму. Фігури людей були навмисне збільшені, викривлені та спрощені. Завершали цикл “Жінка з відрами”, “Ранок після заметілі у селі” та “Голова сільської дівчини”, які відрізнялися від перших робіт кубофутуристичним стилем. Силуети селян були нескінченними повтореннями геометричних фігур. А джерелом натхнення — спогади про українське село та місця, де виріс.

“Жниця”, Казимир Малевич,1912

Сам Малевич згадував, що у першому періоді він наслідував іконопис. Другий період був “трудовим”: селяни, що працювали. У третьому він наблизився до “приміського жанру”, де героями стали садівники, дачні місця, плавці. Четвертий період — “міський”: служниці, лакеї, службовці.

Геометрія і колір. Як виник супрематизм

За кілька років Малевич приєднався до петербурзької творчої групи російських авангардистів “Союз молоді”. І як велося у молоді, фінансове становище художника було кепським: грошей іноді не вистачало навіть на полотно. Це тренувало креативність митця і разом з новими формами, він шукав нові матеріали — “Станція без зупинки” та “Корова і скрипка” були виконані на полицях від старих меблів. Першу роботу Малевич написав у кубофутуристичному стилі, а останню у стилі, який назвав “алогізмом”. Картина стала протестом проти традиційної логіки мистецтва, адже поєднала несумісні для законів живопису корову та скрипку. Акцент роботи був на кольорі та лініях, які активно взаємодіяли.

Малевич далі працював над розвитком кубофутуризму. У 1915 році на Першій футуристичній виставці картин “Трамвай В” він представив 16 робіт, серед яких “Дама в трамваї” та “Швейна машина”. Але в роботі “Композиція з Джокондою” вже були зародки нового стилю зі знаменитим глибоким білим фоном, кольоровими геометричними фігурами та їх особливим розміщенням.

“Композиція з Джокондою”, Казимир Малевич, 1914

Після виставки Казимир Малевич почав розвивати новий стиль абстракції — безпредметні кольорові фігури на білому тлі. Згодом цей напрям він назве супрематизмом, що означає “перевага”.

Основи нової течії художник описав в брошурі “Від кубізму до супрематизму. Новий реалізм живопису”, де закликав до переходу у безпредметну творчість та підкреслював важливість кольору над іншими аспектами живопису. Малевич переконував, що досить копіювати натуру, потрібно створювати оригінальні художні світи. Він брав за основу три фігури: квадрат, хрест і коло, які були “фундаментом” для наступних супрематичних робіт.

І як без квадрата?

Новий стиль та нове трактування мистецтва Казимир Малевич представив у 1916 році на останній футуристичній виставці картин “0,10”. Серед експонатів були “Дама”, “Автопортрет у двох вимірах”, але головною картиною став “Чорний чотирикутник”, що згодом назвуть “Чорним квадратом”. Він висів на покуті, наче ікона та маніфестував світові мистецтва прихід безпредметної творчості.

Остання футуристична виставка картин “0,10”, 1916

Учасники виставки не підтримали запал Малевича сколихнути світове мистецтво та заборонили йому проголошувати супрематизм новою течією футуризму. Автор не покидав віру у свою ідею, навіть більше, вважав її єдиною формою “здорового мистецтва”, яка не піддається критеріям оцінки, а існує як абсолют.

“Супрематична композиція”, Казимир Малевич, 1916

У 1919 році відбулася персональна виставка митця “Казимир Малевич. Його шлях від імпресіонізму до супрематизму”. Він поділив супрематизм на три стадії: чорну, кольорову і білу. Де спершу художник вивчав співвідношення форм (триптих “Чорний квадрат”, “Чорний хрест”, “Чорне коло”), на другій — кольорів (“Червоний квадрат”, «Supremus № 56», «Supremus № 57» і «Supremus № 58»), на останній — фактур (серія робіт «Біле на білому»). 

Більше ніж супрематизм

Казимир Малевич прийшов у світ, щоб руйнувати кліше: що мистецтво повинно зображати реальність, художник — мати академічну освіту, а квадрат — бути просто геометричною фігурою. Напевно, його ненавидів не один десяток художників-традиціоналістів, для яких Казимир Малевич був Іудою, що зрадив їх коханий предметний живопис. Але феномен Малевича був, як і запевняв сам художник, чимось беззаперечним та обов’язковим. Він створив цілу філософію, яка закликала позбавлятися від копій, наповнюючи світ оригіналом, навіть якщо він змусить відмовитися від минулого.

Art for Life в Instagram www.instagram.com/artforlifeplatform/

Art for Life у Telegram t.me/artforlifeplatformtg

Корпоративні програми Art for Life для бізнесу arts4life.net/artforbussiness